Методика математики. Мета уроку

Складаємо повну і правильну мету Вашого уроку математики

Мета навчання формулюється через результати навчання, виражені в діях учнів, які вчитель може надійно пізнати.

Відповідно до закону «Про освіту»,

державні освітні стандарти визначають:

- обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм;

- максимальний обсяг навчального навантаження учнів;

- вимоги до рівня підготовки випускників.

Стандарт є основою об'єктивної оцінки рівня освіти та кваліфікації випускників .

Є можливість перевірити результати навчання математики на трьох профільних рівнях - гуманітарних, загальноосвітніх і математичних класів.

Згідно з вимогами до оформлення документації, учитель математики повинен розробляти робочу програму по різним курсам до конкретного класу.

Мета уроку

1. Освітня мета уроку:

- забезпечити засвоєння (розуміння, поглиблення, розширення, узагальнення, систематизацію, повторення, закріплення, застосування) основних математичних знань: понять та їх визначень, властивостей, законів, правил, формул, методів (вирішення завдань і вправ, докази теорем) і т.д .

- забезпечити оволодіння (міцне засвоєння, закріплення, відпрацювання до автоматизму, самостійне перебування алгоритму розв'язання задач) математичними вміннями і навичками: раціональних обчислень, оцінки результатів, вимірювання, побудови, тотожних перетворень, рішення рівнянь, нерівностей, їх систем, побудови та читання графіків функцій, розв'язання прикладних задач, докази, роботи з таблицями,обчислювальними і вимірювальними приладами;

- формувати загальнонавчальні вміння і навички (продовжити формування, закріпити), тобто вміння:

- планувати свою роботу, порядок обчислень, вирішення завдань, доказів, побудов і т.д.;

- працювати з навчальною математичною літературою (самостійно визначати мету читання, виділяти головне в тексті, розбиратися в змісті, виконувати запропоновані в тексті завдання, використовувати таблиці, довідники, представляти утримання в схематичне формі,ставити до тексту запитання і відповідати на них, використовувати додаткову літературу,систематизувати інформацію);

- послідовно, лаконічно, доказово вести математичні міркування;

- символічно записувати математичні вирази під диктовку;

- фіксувати у зошиті пояснення вчителя і відповіді товаришів, використовуючи різні форми запису;

- самостійно перевіряти засвоєння матеріалу (контрольними питаннями, переказом, виконанням завдань), правильності виконання вправ, рішення задач (ходу рішення, результату) і т.д.

- проконтролювати ступінь засвоєння знань, умінь і навичок по темі.

  

2. Розвиваюча мета уроку. Основні напрямки розвиваючої мети:

а) Формувати розумові вміння:

- виділяти головне, істотне в досліджуваному матеріалі (суттєві ознаки математичних понять, основні властивості геометричних фігур і т.д.);

- порівнювати подібні поняття, способи математичних доказів, висновків, виявляти аналогії, розкривати загальне і особливе, встановлювати закономірності в математичних залежностях;

- аналізувати (умова задачі, хід рішення і т.д.);

- самостійно робити висновки з теми;

- систематизувати, встановлювати зв'язки раніше вивченого з новим.

б) Формувати логічні вміння:

- виводити слідства тверджень;

- здійснювати доказові міркування;

- освоювати логічну структуру змісту і вміння логічно викладати думки;

- розбиратися в структурі визначення понять;

- встановлювати відносини істинності і хибності у висловлюваннях;

- проводити індуктивні і дедуктивні міркування.

в) Формувати вміння творчої діяльності учнів:

- формулювати гіпотези на основі спостережень, дослідів, аналізу навчального матеріалу;

- самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань;

- використовувати евристичні прийоми, геометричну інтуїцію та інше при виконанні навчальних завдань.

г) Формувати якості мислення:

- гнучкість (прагнення до різних способів вирішення завдань, вміння перебудувати хід міркувань з прямого на зворотній, знайти незвичайний спосіб або відключитися від звичного способу розв'язання задачі);

- самостійність (прагнення самостійно проводити міркування, знайти своє рішення, робити власні висновки, ставити завдання і т.д.);

- критичність (прагнення до оцінки достовірності, реальності отриманих результатів при вирішенні завдань, до оцінки якості відповідей своїх товаришів);

- розвивати просторову уяву;

- розвивати систематичність і послідовність мислення.

При визначенні розвиваючої мети уроку слід врахувати:

а) характер викладу теоретичного матеріалу (індуктивний, дедуктивний);

б) розвиваючі можливості завдань і вправ;

в) вибір методів викладу (репродуктивні, репродуктивно-пошукові, пошукові);

г) рівень розвитку класу, окремих учнів (у процесі педпрактики).

3. Виховна мета уроку. 

Постановка виховної мети вивчення теми здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу становлення особистості і охоплює всі основні сторони виховання учнів:

- моральне виховання (усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей перед класовими і груповими;формування таких якостей особистості, як відповідність, організованість, дисциплінованість, обов'язок, честь, гідність, порядність, скромність, правдивість та ін);

- трудове виховання (сумлінне ставлення до праці, культура і дисципліна праці, ініціатива і творчість у праці, підприємливість і діловитість, повагу до людей праці, готовність до вільного вибору професії та ін..);

- економічне виховання (формування економічного усвідомленого ставлення до природнього середовища, до труду, до шкільного майна, до особистих речей; вміння зіставляти особисті потреби з економічними можливостями їх задоволення; раціональна організація бюджета часу;бережливе ставлення до власності тощо);

- екологічне виховання (розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини; відповідальне ставлення до природнього середовища тощо);

- правове виховання (готовність до свідомого дотримання правових норм, повага до законів і готовність виконувати закріплені в них вимоги);

- естетичне виховання (викликати захоплення внутрішньою красою математики: стрункістю, спільністю і доказовістю її положень; досконалістю мови; непохитністю висновків; корисністю; оригінальністю і витонченістю вирішення завдань і докази теорем. Виховувати почуття краси: естетикою креслень, малюнків, схем; елементами математики в естетиці природи (симетрія, періодичність). Викликати здивування: незвичайним рішенням, доказом; парадоксальністю, новизною математичних фактів і теорій; математичними мотивами у художній літературі; незвичайними історико-математичними фактами);

- фізичне виховання (сприяти нормальному фізичному розвитку, зміцнення здоров'я, підтримання на високому рівні загальної працездатності для навчання та ін.)

- політичне виховання (виховувати патріотизм: формувати гордість за досягнення вітчизняних вчених-математиків і вітчизняної математичної школи; показувати приклади захопленості математикою видних політичних діячів)

- формувати світогляд (правильні уявлення), пов'язані з:

- природою математики та її об'єктів, джерелами її виникнення (реальний світ, практичні потреби людей), етапами і причинами розвитку математичних знань (потреби практики, протиріччя в математиці);

- сутністю і специфікою математичних методів як наукових методів пізнання;

- місцем математики в системі наук;

- роллю математики в науці, техніці, виробництві; у дослідженні закономірностей реального світу, у вирішенні практичних завдань;

- умовами застосовності математичних понять;

- історією розвитку математики, досягненнями вітчизняної математичної школи, життям та діяльністю відомих учених-математиків;

- відображенням у математичних поняттях і їх властивості реальних предметів, процесів;

- спільністю математичних абстракцій, спільністю відображення матеріального світу в математичних поняттях, описом процесів і явищ математичними формулами, рівняннями і т.д.;

- особливостями відображення дійсності в математичних закономірностях;

- умовами і причинами, що викликали появу тих чи інших понять, що дали поштовх розвитку різних галузей математики;

- методологічною сутністю понять в математиці (пояснення, обгрунтування, доказ, аксіома, теорема, істина).

Мета уроку математики

 Мета навчання формулюється через результати навчання, виражені в діях учнів, які вчитель може надійно пізнати.

Відповідно до закону «Про освіту», державні освітні стандарти визначають:

- обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм;

- максимальний обсяг навчального навантаження учнів;

- вимоги до рівня підготовки випускників.

Стандарт є основою об'єктивної оцінки рівня освіти та кваліфікації випускників .

Є можливість перевірити результати навчання математики на трьох профільних рівнях - гуманітарних, загальноосвітніх і математичних класів.

Згідно з вимогами до оформлення документації, учитель математики повинен розробляти робочу програму по різним курсам до конкретного класу.

  

При плануванні й проведенні уроку вчитель ставить перед собою триєдину мету навчання: освітню, виховну й розвиваючу. Кожна складова має свій напрямок впливу на учнів, але вони тісно переплітаються й, як правило, можуть бути реалізовані тільки в сукупності.

Навчальна мета уроку математики

Навчальна мета складаються з використанням плануючої документації (робочої програми, календарно – тематичного плану).

Навчальну мету можна встановлювати за наступною схемою, використовуючи мовні кліше, вибравши актуальні для конкретного навчального заняття:

 - Дати знання про …

 - Розкрити метод …

 - Формувати навички …

 - Дати уявлення про …

 - Учити вмінню …

 - Пояснити алгоритм …

 - Звернути увагу на …

 - Роз'яснити поняття …

 - Показати значення …

 - Познайомити з особливостями …

 - Підготувати до сприйняття теми …

 - Перевірити знання …

 - Перевірити розуміння …

 - Повторити матеріал …

 - Розкрити перспективи …

 - Розібрати особливості …

 - Навчити вирішувати …

 - Відпрацювати навички розв'язання …

 - Провести контроль …

 - Навчити систематизувати …

 - Формувати вміння аналізувати …

 - Узагальнити матеріал по темі …

 - Розширити знання по темі …

 - Розвивати навички …

 - Допомагати у використанні методу …

 - Закріпити знання …

 - Скласти характеристики …

 - Аналізувати розв'язки …

 - Удосконалювати вміння …

 - Відпрацьовувати вміння …

 - Сприяти розвитку …

 - Здобувати навички …

 - Вивчити …

Розвиваюча мета уроку математики

Розвиваюча мета вкрай важлива для навчання, адже розвиток повинен прослідковуватися на кожному кроці навчальної діяльності. 

До основних розвиваючих цілей ставляться:

- розвиток пам'яті, уважності, посидючості;

- формування вміння виділяти головне;

- збільшення ступеня розвиваючого впливу на формування особистісних якостей учнів;

- формування вмінь узагальнювати, порівнювати, оцінювати, контролювати, аналізувати, робити висновки;

- розвиток пізнавальних здатностей, творчих здібностей, креативності особистісних якостей;

- організація здатності спілкування (живого, віртуального, обопільного, групового і т.д.);

- розвиток самостійності, працьовитості, специфічних здібностей,

- розвиток логічного мислення;

- формування естетичного сприйняття навколишньої дійсності;

- розвиток ініціативи, пізнавальних інтересів;

- навчання методам дослідницького пошуку;

- розвиток розумової діяльності;

- розвиток практичної спрямованості досліджуваного матеріалу;

- розвиток інтеграційних зв'язків з іншими дисциплінами;

- проведення аналізу міжпредметних зв'язків;

- опора на моральні ціннісні орієнтири;

- збільшення розвиваючих здібностей;

- розвиток нестандартного мислення;

- використання особистісного й суб'єктного досвіду;

- стимулювання «я – концепції»;

- впровадження ситуації «успіху» в освітній процес;

- розвиток індивідуальних особливостей учнів.

При проведенні уроків математики, до розвиваючої мети можна додати наступне:

- введення елементів випереджального навчання;

- розвиток умінь застосовувати математичні знання для розв'язку практичних задач;

- розв'язування задач підвищеної складності;

- розв’язування задачі різними способами;

- розвиток математичного мислення через методи активного навчання;

- розвиток обчислювальних навичок, кругозору учнів;

- формування інформаційної культури, оволодіння навичками пошуку й аналізу інформації;

- розвиток логічного мислення, математичної інтуїції, уміння аналізувати, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях;

- прищеплювання любові до математики;

- розвиток в учнів комунікативних компетентностей (культури спілкування, уміння працювати в групах);

- навчання самостійної діяльності по оволодінню знаннями.

Виховна мета уроку математики

Виховна й розвиваюча мета, найчастіше, повторюються з уроку в урок, тому що викладач постійно виховує учнів, цей процес – безперервний Розглянемо можливі виховні цілі уроку, до них відносяться:

- формування почуття відповідальності;

- виховання самостійності учнів;

- збільшення ступеня дисциплінованості, організованості;

- прищеплювання навичок морального виховання;

- розвиток морально – здорової особистості;

- розвиток культури естетичного сприйняття навколишнього світу;

- відповідність етичним нормам культурного суспільства;

- виховання акуратності, посидючості, старанності;

- формування особистісних позитивних якостей учнів;

- створення атмосфери співробітництва викладача й учнів;

- виховання працьовитості, почуття колективізму;

- прищеплювання інтересу до досліджуваного предмету;

- виховання свідомого засвоєння дисципліни;

- розвиток суспільно – активної особистості;

- виховання обов'язкового відношення до навчання;

- використання позитивних життєвих прикладів;

- прищеплювання навичок здорового способу життя;

- виховання відрази до шкідливих звичок (тютюнокурінню, токсикоманії, алкоголю, наркоманії);- використання здоров’язберігаючих технологій;

- формування позитивного відношення до фізкультури й спорту;

- виховання продуманості своїх дій і поведінки;

- проведення екологічного виховання;

- формування відповідального відношення до природи у всіх видах діяльності.

При проведенні уроків математики, до виховних цілей можна додати наступні:

- формування необхідності вивчення математики для будь-якої категорії учнів; 

- виховання математичної мовної культури;

- удосконалення обчислювальних навичок: усних і за допомогою калькулятора;

- формування навичок виконання різних малюнків і креслень;

- виховання осмисленої навчальної діяльності.